Основний дефект – відшарування мозаїчних покриттів від шару, що підстилає, або від прошарку. Найчастіше це відбувається внаслідок недостатнього очищення або недостатньої шорсткості бетонної підготовки. Відшарування можливе також при влаштуванні підготовки із занадто тонкого бетону з великим вмістом води або через низьку марку цементного розчину прошарку. У цьому випадку необхідно збити мозаїчне покриття та виконати його знову з дотриманням усіх вимог.
Поява тріщин у мозаїчному покритті – наслідок застосування надто жирного мозаїчного розчину, недостатнє зволоження покриття чи відсутності необхідних деформаційних швів у монолітному покритті. У цьому випадку тріщини ретельно розчищають вщент, промивають і заповнюють розчином з цементу та кам’яного борошна (склад за обсягом 1:2). Розчин у тріщини втирають вологою повстю. Закладені місця необхідно зволожувати протягом 5-7 днів, потім відшліфувати.
Поява вицвітів свідчить про наявність у розчині або підготовчому шарі домішок солі внаслідок поганого промивання кам’яної крихти та забрудненого піску.
Плямистість (нерівномірний розподіл кам’яної крихти) мозаїчного покриття – наслідок неправильного дозування та недостатнього перемішування мозаїчного розчину.
Різнотонність мозаїчного покриття одного і того ж кольору – результат недбалого дозування кольорових компонентів та недостатнього перемішування сухої суміші. За наявності перерахованих дефектів зіпсовані місця необхідно акуратно вирубати (прямими лініями або плавними кривими) і зробити мозаїчним розчином, підібраним за кольором до старого покриття. Для надійного зчеплення нової мозаїчної маси з пошкодженим покриттям розчин слід ретельно ущільнювати.